Продаж "на Африку": як вигідно продати стару вантажну техніку

Продаж техніки "на Африку" – в країни Африки та Близького Сходу, практичне рішення для власників старих вантажівок і причепів. Поки на цьому напрямку ще є попит на техніку старших років, можна продати те, що в Україні йде через торг з великими втратами для продавця, або ж просто "гниє на подвір'ї". Додатковий плюс в тому, що при такому форматі продажу власник отримує "чисту ціну" яка не підпадає під податок. Тож що беруть "африканці" та як швидко продати "на Африку"?

Що їде "на Африку"

Наразі "африканські клієнти" tirkomis викуповують (зазначені крайні ціни – залежності від стану):

• DAF Euro 2/3/5 – 4 000$/8 000$/6 000$;
• Renault Magnum Euro 2/3 – 5 000$,
• Mercedes до 2014 року – 20 000$,
• харчові цистерни на 4–5 секцій – 10 000$ (які раніше використовували під перевезення воду, сік або молоко).

Чому саме ця техніка цікава

У багатьох країнах Африки ринок комерційного транспорту значною мірою тримається на вживаній техніці з Європи. Там цінують варіанти, на які не треба витрачати надто багато на обслуговування і без проблем підтримувати в робочому стані. Через це попит зберігається саме на простішу техніку зі зрозумілою конструкцією.

У випадку з DAF Euro 2/3/5 важливу роль грає простота конструкції і доступність запчастин. Багато клієнтів дивуються цінами на Euro 5, але тут працює один момент: у Європі таких машин усе ще багато, перевізники масово перейшли на Euro 6, тому самі тягачи там скуповують дешевше. Через цю конкуренцію формується відповідна ціна. Renault Magnum добре заходить через французьке походження марки, зокрема Mack двигуни: у багатьох африканських країнах, які історично пов'язані з Францією, до таких машин звикли, і вони сприймаються як знайома робоча техніка. Mercedes, як і в Україні, тримає попит через репутацію німецької якості. По цистернах логіка ще простіша: їх беруть саме під роботу із зазначеними рідинами, якщо вони придатні для подальшої експлуатації.

Однак цей попит не буде постійним: вимоги до імпорту вживаної техніки з часом стають жорсткішими, клієнти більш вибагливими, тому поки цей напрямок працює, його варто використовувати.

Як продати "на Африку"

Процес продажу виглядає доволі легким. Від продавця менеджерам tirkomis потрібні фото техніки, і на них обов'язково має читатися VIN-code. Також важливо одразу надати техпаспорт, короткий опис стану, інформацію про мотор, коробку, рік випуску і показати на відео, чи техніка заводиться і їде. Цього достатньо для перевірки та погодження з покупцем. Погодження може відбутися навіть у той самий день. Далі узгоджується ціна, продавцю надсилається завдаток, після цього техніка знімається з обліку, ставиться на транзитні номери та приганяють на майданчик у Рівне (з цим можуть допомогти менеджери), і вже після цього продавець отримує залишок суми. У такій схемі важливо правильно оформити всі папери, тому перед продажем варто розуміти, які документи перевірити при роботі з вантажною технікою.

Якщо покупця одразу немає, техніка потрапляє в тг-канал "tirkomis.Africa", який дивляться не тільки африканські клієнти, а й дилери та посередники. Для продавця це зручно, бо техніка не просто "висить", а одразу потрапляє в активний показ. Звична практика — коли один клієнт не погодив техніку, а інший швидко забирає її через канал. Така схема працює як стандартні оголошення на продаж техніки.

Головні зиски для власника техніки — без витрат на рекламу, без комісії, без податку і без довгого простою. 500 $ сплачує покупець, а не продавець. Самостійно шукати клієнта, вести десятки дзвінків, домовлятися й торгуватися не потрібно — це бере на себе tirkomis. У підсумку власник отримує чисту ціну і продає техніку значно спокійніше, ніж на внутрішньому ринку, де часто хочуть купити "за безцінь". На експорт ціна нерідко виходить адекватнішою, а іноді й вищою, ніж очікує сам продавець.

А якщо потрібна техніка вже для роботи в Україні, чи закордоном, актуальні варіанти можна подивитися в каталозі.